Hatsukivka
Hatsukivka (Ukrainian: Гатцуківка) was used in Ukrainian orthography by Mykola Hatsuk in the collection of folklore material "Harvest of the Native Field" (1857)[1] and in the primer "Ukrainian Alphabet" (1861).[2]
In his book, he developed two variants of spelling: one – on the basis of pre-revolutionary spelling, the second – on the basis of the charter – the written Church Slavonic Cyrillic alphabet. In order to reflect the various dialectical nuances of the Ukrainian language, Hatsuk arranged the use of diacritical marks. Hatsuk's spelling has not become widespread, but it is to him that modern Ukrainian spelling owes the restoration of the ancient paerik — the current apostrophe.[3]
Orthography based on Russian pre-revolutionary spelling
In the preface to "The Harvest of the Native Field" M. Hatsuk writes: (hereinafter the text in Ukrainian, because he did not write in modern spelling)[1]
«Як ця праця, у своїм писані, чимало має приздачків нових, то щоб легше було Панам читцям достоту її прочитати, повинно усвідчити, що: Як у нашої мови а часто витинається за я , о,-- за іо, у за ю, то, у присланої до мене праці викинути я і ю, а з ними, як некчемні: ъ, ы, ь, ѣ, ѳ, ѵ. Тільки замість ы, узято и; йому назвісько ита і витинається неначе проміжне між ы і и; замість ь,-- узята мʼяка зупинка (ʹ); замість ѣ, — то ı без крапки і має тонку витинку; а (Е) — витинається, як славянське Є (чи як Московське Э). Ззатого удання, унерушилась така абетка:
а, б, в, г, д, ε, ж, з, ı, и, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ.
З якої складаються усі слова нашої мови; та але ж треба знати:
- Коли а, о, у, мають на себе крапку (˙) ȧ, ȯ, ẏ, то витинаються як: я, йо, ю.
- Коли а, ε, і, и, о, у мають на себе зазначку ійку ( ̆), витинаються, як: ай, эй, ій, ий, ой, уй.
- Коли ж ȧ, ȯ, ẏ, мають на себе крапку і ійку: ă̇, ŏ̇, ў, то витинаються, як: яй, йой, юй.
- Коли ж ε, ı мають на себе мʼяку зупинку (ʹ) έ, í, то έ витинаїться неначе славянське ѣ, а í особливу витинку має, якого нема по інших мовах, то-річ: íхати, íсти, íмла і др.
Ійка ставиться скрізь, де тільки її витинка чується:
- уперше, — непорушне у слові. Тоді вона ставиться завше зверху: ŏ, мĭ, твĭ, свĭ, гă, дă, мă, витинă, гассă, марнĭ, гамў, розмоŷлă, шпурлă, m̆и, m̆ати.
- Удруге, — часто у промізці слів. Тоді вона витинається не як повна ійка і ставиться перед словом передущого. Ця перекидка ійки бува тоді, коли заднє слово, на скиньчи має деякі з ціх: а, ε, г, и, о, у, ȧ, έ, í, ȯ, ẏ — та навіть не проміж кожним словом, але ж там, де склад самої речі того трібує, коли слова незупинне собі йдуть, — то-річ: Козаче •бурлаче; Ходи-но серденʹко •до хати; не ходи Грицẏ •на вечорницẏ; Ŏ зрадо, •зрадо! Чорнı брови •маíш.
- Часом ійка чується і в початці слова; тільки ж це бува найбільш у віршах: •Деж ти •була — моέ •сεрденко?
(Ŷ) Коли має на себе зазначку ŷ, витинається неначе у і в укупці (разом) тільки ж в щоб неначе, як прикладка речі повинна триматись, то-річ: ŷ господı, ŷ полı, ŷ скринı;
- удруге, — у скупчині слова, коли воно складене не з одного і у промізці має єŷ: Заŷгεтʹ, заŷзȧтй, заŷдоŷж, наŷмани, наŷлучнε.
- Утретє, — коли воно непорушне у слові: Дıŷчина, гамуŷати, гăнуŷати, калинıŷка і др.
- Учетверте, — коли ŷ у початці слова, тай ще перед себе має (у) тоді перше витинається як ŷ, а друге як ẏ: Ŷ Ẏкраı́нı, ı ŷ ẏплıтах, ŷ ẏсах і др.
Важка зупинка (ˋ) де-інколи ставиться у слові і завше задля того, щоб тільки його зʼєднанє визначити, т.р. тˋалеж, пˋобȯбıч, зˋодного і др.
Продовжка (ˉ) завше там у слові ставиться, коли як треба де у ньому спинитись, чи витинку де продовжити у якому його місці; чи ще де треба по проміжках слів, чи скиньчи речі, (так ж, як і у повсякої мови): НезупH̅е, з̅аȧкого, з̅агнучкоẏ, витинаẏц̅ȧ, вештаẏц̅ȧ і др.
Як у нашої мови часом (г) витинається як франське чи ланське g, — то з того удання (г) має у себе зазначку (ӷ) то-річ: ӷедз, ӷарнец і др.
Бачучи, що ці приздачки писання за всіх, які були досі, більш усього згожі до нашої мови і скрізь, достоту, прикладаються у повсіх її витинках, я здаюсь і свою працю вистачити в основах цього писання, уважаючи, що вони здатніші за інші».
Example text
Кожнй B̆асʹ ма свĭ лас. Так скрізь живε лẏдина •ŷ свıтı, í рıч цȧ •нε диво: бо спаласʹ нам спозаколишнȯго •шε вıку, з чималими примхами í хибчами лẏдʹского •лиха. Чи нε спозадаŷнȯго •шε часу, í досı, славослови •Бога повεрталисʹ ŷ свıтı, ȧк ŷ своí ̆ господı? Чи нε спозадаŷнȯго •шε часу, кожнй робиŷ, ȧк сам примıŷ, нε ŷажаẏчи на тε, шȯ кожнй повинин працẏ •своẏ íднати з добром, хочаб на гарıлʹ малεсенʹким? Талεж нı: заŷшε í скрıзʹ була з чоловıком ı ȯго ȧŷза, ȧка ласила, тручала í мурдуŷала ȯго ŷ житí; сипала •лихом í, часом, ȧк кара божа, нεвıчила нε тıлʹки добру працẏ •лẏдε̆, тˋалεж-í самих лẏдε̆.
Orthography on the basis of the charter — the written Church Slavonic Cyrillic alphabet
In the preface to the "Ukrainian alphabet"[2] M. Hatsuk writes: «…я притримавсь не Петрівської абетці, яка не здатна до нашої мови, але церковної, і такого навіть писання (орфографії), яке правдиве було в нас і унерушилось по старописях наших; тільки ж я викинув з неї: Ѕ, Ѱ, Ѯ, Ѿ, Ѹ, Ы, Ь, Ѣ, Ѽ, Ѡ, Ѫ, Ѳ, Ѵ, без яких є змога нам достоту й перебутись; те ж саме і без титлів; а, замісць того, придав літеру Í (їту), якої хоча й не було у абетці, обаче ж вона часто трапляється по наших старописях і дуже нам найпритрібна, коли ми здаємось на правдиві основи нашої мови.
Як це наше стародавнє писання (орфографія) не кожному ще дознаку добре, то мушу про неї дещо й казати: Зазначка [ ̏ ] йка часто ставилась над голосними ȁ, є̏, ȉ, ȍ, ѹ̏, ю̏, ѧ̏, тоді треба було вимовляти їх за: ай, ей, ій, ий, ой, уй, юй і яй.
[Ѹ̂ чи ŷ] які трапляються скрізь по старописях наших і часто у початці слів, вимовлялись у нас не за просте [у], а неначе б за глухе [в]; у по-річ того я й здався притриматись не [ѹ̂], a [ŷ].
[ô] витиналось за [їо].
Замісць [ь] найзавше ставилась мьяка зупинка [ ͛ ]; а замісць [ъ],-- важка [ ' ].
Як до нашої мови [ѣ] ять зголя непотрібне, то замісць його повинно витримувати [ї].»
See also
References
- ↑ 1.0 1.1 "Uz︠h︡ynok ridnoho pola". U drukarni Katkoua. August 22, 1857 – via Google Books.
- ↑ 2.0 2.1 http://www.archive.org/download/ukrainskaabetka00hatsuoft/ukrainskaabetka00hatsuoft.pdf
- ↑ https://web.archive.org/web/20201101093930/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0000764.pdf
This article "Hatsukivka" is from Wikipedia. The list of its authors can be seen in its historical and/or the page Edithistory:Hatsukivka. Articles copied from Draft Namespace on Wikipedia could be seen on the Draft Namespace of Wikipedia and not main one.
